Виконування Божих заповідей ― життєва сила людини

Читай також

  • Слухають, але не чують
  • Не все золото, що блищить
  • Другий шанс
        • Виконування Божих заповідей ― життєва сила людини

          Подивившись на життя сучасної людини або хоча би на один день із нашого життя, можна зробити висновок, що ми готові на дуже багато заради того, лиш би почуватись добре, гарно виглядати і спокійно та безпечно жити. І для цього ми прикладаємо чималих зусиль та виконуємо різні поради щодо того, що потрібно робити, щоби бути у чудовій фізичній формі, аби добре заробляти та бути успішними.

          І часто попадаємо в пастку. Бо, бажаючи все встигнути та все зробити, складаємо такі щільні графіки наших щоденних обов’язків, що серед «важливих» пунктів до виконання, інколи не залишається просто часу на те, щоби послухати ТОГО, ХТО залишив нам СЕКРЕТ УСПІХУ щасливого життя у Своєму Слові. А «Секрет Успіху» від Того, Хто нас створив дуже і дуже простий ― СПОВНЯТИ ЙОГО ЗАПОВІДІ.

          Тому молимось «Царю небесний» та згадуємо, що ніхто і ніщо не зможе дати нам тієї життєвої сили та зробити нас по справжньому щасливими, крім одного Бога.

          ПСАЛОМ 18 (19)

          Небеса оповідають славу Божу, і діло рук Його проголошує твердь небесна.

          День дневі передає слово, ніч ночі об’являє вістку.

          То не слова, не мова, яких би голосу не було чути:

          по всій землі залунав їх звук, на край світу – їхні слова. На них він розіп’яв намет для сонця,

          і воно, немов жених, виходить із світлиці, веселе, немов велетень, що шлях свій пробігає.

          Від краю неба його вихід, і кругобіг його – до другого краю. І ніщо не сховається від його жару.

          Закон Господній – досконалий: він відживлює душу. Засвідчення Господнє – вірне: воно навчає простих.

          Господні заповіді – праві: вони радують серце. Веління Господнє – ясне: воно просвічує очі.

          Страх Господній – чистий: він вічно перебуває. Суди Господні – правда: всі вони – справедливі;

          дорожчі від золота найщирішого і солодші від меду й патоки найсолодшої

          А й твого слугу вони навчили: в їх зберіганні – велика нагорода.

          А свої хиби хто ж розпізнає? Від провин таємних очисть мене!

          І від гордости відгороди слугу твого, щоб не заволоділа мною. Тоді я буду бездоганний і чистий від гріха тяжкого.

          Нехай слова уст моїх будуть тобі милі, і мислі мого серця перед тобою, Господи, моя Скеле й мій Ізбавителю!

          Отець Володимир МІСТЕРМАН

          Читай також

        • Слухають, але не чують
        • Не все золото, що блищить
        • Другий шанс
          • Оціни

            [ratemypost]